Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Дорогі наші жінки,
Сьогодні ваше свято,
Хоча навколо нього,
Дискусій так багато.
Яка кому різниця,
Жінки пам’ятають не лише не даровані квіти
А ще чимало болючих дрібниць
Що роками в душі можуть тліти
Без давності строків і архівних таблиць
ці тексти як жінки регочуть віддаються
виношують тремтять від дотику руки
а їхній чорний трон на паперовім блюдці
немов старий магніт притягує зірки
їм сниться по ночах шалений шов бетону
підземної стіни точений барельєф
і місяць як кольє стискає плоть червону
хлопець чорнобривий
Кликав у вишневий сад,
Бачити її він рад.
Колиха дитятко влітку
Молода вродлива жінка
І тихесенько співає,
Щоби хлопець чорнобривий
чого мені далі чекати жінки і вода
піски і дерева в руці череватого будди
і тихий коханець покірно іде по слідах
цитуючи коло за колом лукаві талмуди
і день вимиває розморені шпальти млина
гартоване мливо розсовує в білі тераси
і глина неначе дружина покірна й сумна
Ні жінки, ні хати тієї нема,
Старі лиш валяються капці,
Та вітер зі степу несе у лиман
Осіннє насіння акацій.
Та згорблена стежка в глухій кропиві
Показує небо по зорях,
Самі доглядаються груші криві,
Їхні груди, ледве розквітлі й тверді, як перші тюльпани,
чи щедрі й важкі, мовби вулики або стиглі груші,
мрію зібрати у фотоальбом,
аби пам’ятати, які різні під ними серця.
A, B, C, D, дехто має навіть більші —
алфавіту цього вистачить на пісню.
Запахло травою і лоном жінки…
Руки стогоном сповнені
квітів,
сонця…
Пальці-нігті-крижинки
долоні роздерли на сни,
Що може жінка?
Що може жінка? З Богом в серці – все!
Їй не забракне сили і терпіння:
Вона коханому надію принесе,
І надихне митця на сотворіння.
Листа тобі ,так знай, я не напишу
Моя образа з часом не пройшла
Живи як знаєш, сильна жінко,
Живи – бо я не знаю як .
В фортпості двоє проти всіх
Мов підлітки в брамах затримуватись,
тілом вростати у тіло навпроти.
Жінко, котра мені ще не снилася,
я досі мандрую по Вашім волоссі
і білий ще день, перехожі хвилюються:
