Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
I am way past that envy
or that so-called jealousy.
Just a silent observer
to the oblivious or ignorant
to the fact that we’re all different
and the universe always has a way
It turns out
a decade and more
are still not enough
to know you as a whole.
I can still see the beauty in your soul,
Не знаю чи варто комусь це казати чи просто всередині себе сховати.
У мене нестримне бажання йому писати,
Почути знову голос і сміх,
Ці можливо тупі підкати чи важко їх навіть так назвати...
Я хочу спитати чи жарт то чи ні.
Чи краще забути про це все
Вдихаючи ворс із твоїм ароматом,
я згадую ті оживаючі сни,
із присмаком солі, і ніжного болю,
де ми святкували початок весни.
І тисяч ночей раптом стало замало,
Її серце почало жаріти
І втікала вона в закутень
Щоб ніхто не бачив
Як вона вміє любити
Втікаючи від них
Кислий дощ порізав вуглецеве небо.
В місті задихались зірвані квітки.
В пластику закриті, механічні люди
День у день заковують серце у клітки.
Все на біле-чорне стáранно ділили,
Let’s just face it:
There’s no such thing as unconditional love.
Either Billy Joel or Bruno Mars –
or perhaps some who do the cover versions,
somebody must be lying when they sing:
“Just the way you are.”
Oh, how we long for you to be
returning home, still healthy
after having sailed away
leaving us waiting by the bay.
The vast ocean hasn’t shown
Everyone calls her Victoria though her real name is Ukraine.
She is so young yet far from knowing nothing of pain.
Her long-awaited summer covered with winter ice.
She was too kind and patient, later she realized
Being so good at forgiving sins is a huge sin itself.
Her experience is her weapon. Her memory is her wealth.
It's a huge thank you to all of you,
Dearest Elders In The Family,
Peaceful-Loving Cousins too
for having finally seen us through.
First of all,
Мам,я сиджу у Львові
Зі мною все добре
Ну як сиджу
Я тут проживаю
Мам,мені страшно
Я боюся слово війна
If age is just a number,
then why does time feel smaller?
Space is no longer
as wide as we once experienced.
Before the digits,
