Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Чому́ полин їмо ми замість меду
На Богом даній рідній нам землі?
В обі́йми орків ру́ки не розве́ду.
Ви про́кляті наві́ки, москалі!
Невже святого зо́всім в вас немає?
Здригнулася, заплакала Вкраїни,
Роки́ тече її невинна кров,
Поставить рідну прагнуть на коліна,
У браму неньки не́люб увійшов.
Входи́ть став так, неначе він господар,
Днів за три хотіли Україну взяти
Й перемогу сво́ю в раschі святкувати,
Та зустріли пекло і мішки чорненькі
На святій землиці України-неньки.
Воїни Вкраїни неньку захищають,
НЕМОВ КОХАНАНемов кохану, зброю обіймає
Кожнісінький вкраїнський захисник.
Нема умов – на це він не зважає,
Сміється й каже, що до цьо́го звик.
Бере́ до рук, цілує, як кохану,
Час розправляється з нами по черзі,
Немов найманий вбивця.
один за одним. Стрілок тонкі стержні
багнетами
проштрикують нас наскрізь. Поза тим
він не кровопивця,
Немов кохану, зброю обіймає
Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де,
Бо з нею Бог і з нею добрі люди,
Ми не дамо Вкраїну загубити,
Вкраїна-ненька бу́де за́вжди жити!
Світанок той ніко́ли не забудем,
Нема ні світла, ні води́,
Тепла́ нема в оселях,
Накоїв ворог нам біди́,
І небо видно в стелях.
Птахи́ співають, та уже не так,
Хоча весна квітує ніжним цвітом,
Велика кількість ордівських атак,
Все всіяно снарядами, як житом.
Постійно ллється пісня голосна́,
Ой, біла голубка так прагнула волі,
Бо в пекло іти не хотіла вона,
Молилася Богу: «Рятуй від недолі,
В яку занури́ла прокля́та війна».
У білу голубку убивці стріляли,
– Ти зробиш так, як я цього́ бажаю,
Піде́ш зі мною ти до вівтаря,
Збереш інакше свіжого врожаю,
І му́зику почуєш дзвонаря.
– Я не піду́! Цього́ не дочекаєш!
Цей лютий буду завжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
