Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
СТОМИЛАСЯ ОСіНЬ
Вересневий ранок - яхонт у вині,
Туманця серпанок стигне в бурштині.
Бродить світом осінь, дівонька бліда,
Осінь рудокоса, відьма молода.
Дівка-ворожбитка заглядає в сни,
І лікує рани темної весни.
А ОСІНЬ СПРАВДІ ЗОЛОТА́
А осінь справді золота́,
І золото в усе вплітає.
Пташина в вирій відліта,
Та й злото-ки́лим простеляє.
Кружляє осінь у танку́ –
Вона чудова танцівниця,
У золотім свої́м вінку
Чарівна злото-витівниця.
А за плечима є мішок,
така осінь як ця, не залишає вибору
і мовкнуть голоси слів,
ховаючись за власними сенсами –
тихо у печерах самотності обпалого листя,
голос твій заховався у їхній тіні..
та ти не вір жовтому мовчанню,
Осінь як жінка - така різна буває часом
Десь холодом віє, десь ніжно муркоче
То сонечком бавиться то морозами
То жіночним сопрано а іноді басом
Ти схожа на осінь:
Така ж ти мінлива,
Капризний характер,
І усмішка щира...
Ти схожа на небо
Вечірнє в зірках.
Протяг холодний двері закрив,
сяду із чаєм на теплий килим.
Безліч думок, сміливий порив,
все переплутав осені дим...
Осінь хизується листям опалим,
Зорі крізь небо щоночі летять,
Хмари насунуті вітром зухвалим
Частим дощем у вікно стукотять.
Клекіт журливо-пронизливий тане,
Дряпає душу прощання лелек.
Я кави філіжанку приготую,
Зварю́ її з любов’ю на зорі́,
І на місточок знову попрямую,
Який через струмок, що у дворі.
В повітрі заснує́ться павутина,
Я п"ю,тебе, осінь, по краплі-
Мов добре, старе вино,
І трунком твоїм гіркуватим
Зцілюсь, мов степним полином.
А смуток опалого листя
Ледь в тиші прощальній дзвенить -
Осінній чай із присмаком жури,
пожовкле листя падає під ноги.
Сховатись хочеться від галасу юрби,
звернути геть з просторої дороги
на стежку вужчу, тиху і сумну,
обрамлену жовтневими квітками,
