аномалія
Її руки на талії, вона так хоче ще
Мої мрії - аномалії, її цілунок під дощем,
Вся скромність схована, тікай,
Бо полум'я захопить всю свідомість,
Візьму на руки і скажу "літай"
Тепло цих рук несе у невагомість.
Лечу я подумки, далеко й навмання,
Смакую холод, що біжить по венах,
За цю любов не має бути каяття,
Вона записана давно в наш спільний альманах.
