Батьківський яблуневий сад
Біло-рожевий цвіт, неначе дим,
В старім саду батьківськім яблуневім,
Ніхто не доглядає вже за ним,
Та він здається казкою для мене.
Це батько їх колись давно садив,
Плекав ті яблуньки, наче маленькі діти,
Ми ж дивні імена давали їм,
Й дорослими любили тут сидіти.
Їх смак і досі відчуваю я
Солодкий, кислуватий, соковитий.
Хоч старих яблунь сохне вже гілля
Та сад цвіте й продовжує родити.
2017 р.
