Біль

399

якщо ти станеш болем - ти зрозумієш природу болю. ти почуєш стогін дерев, крик річок і металічний смак у роті

ти будеш дивитись на світ через призму болю, і ти не зможеш нічого вдіяти з собою. у лЮбому випадку ти заплачеш, у найгіршому - розіб'єшся і ніхто не зна чому.

якщо ти станеш болем - ти зрозумієш як було мені. відчувати себе добре лише тоді, коли присвячуєш себе іншим. це так жахливо, я не витримую. коли відчуваєш себе жахливо завжди, і завжди хочеш померти

чому мені погано, коли мені так добре?

повторюю собі, як молитву, знаю на пам'ять, як християни знають "отче наш"

коли я стала болем, мене ніщо не змогло вилікувати. сильні антидепресанти, нові, нейролептики, транквілізатори, алкоголь, любов, друзі, ніщо. я стала болем. я стала стогнучим деревом у лісі. без людей, яким я можу дарувати любов - я ніщо. хоча вмію я віддавати тільки біль. я і є біль. кому я потрібна? кому потрібен біль?..

під ребрами десь, так порожньо, не можу-більше сидіти ночами, не можу більше просто кричати

у небо.

у блакить мирну болем кричати, зливатись зі стогнем дерев, зі звуком струмочка.

зливатись.

кричати-кричати-кричати

від болю

поки не впаде небо.

коли ти станеш болем - ти зрозумієш мене

а поки

мовчи. не кричи, ще рано.