Бо ти завжди солдат
Відгриміли бої,
Ти залишився жити
Доля так наказала:
Хліб ростити, косити.
Спомин серце стиска,
Вночі рани болять,
Та ти видержиш все,
Бо ти завжди СОЛДАТ.
Заросли вже дороги
По яких ти пройшов,
У житті, як в житті,
Щось згубив, щось знайшов.
Та в душі звучить завжди
Воєнний набат:
Ти живеш за уставом,
Бо ти завжди СОЛДАТ.
А роки, що пройшли
Миготять як шляхи,
З кожним роком все важче
Їх долати, іти.
В рюкзаку за плечима:
Війна, праця, інфаркт,
І несеш ти цю ношу,
Бо ти завжди СОЛДАТ.