Чи все-таки ні
Не до вподоби мені знати, що ми
Одночасно прибули з різних світів
Спрага - водою хочу нестерпно піти
В темряві днів я зустріла її
В ясність ночей її я й покину
Це вдача, чи все-таки ні?
Любов мені шепотіла
Ти бліда, ти зовсім біла!
Але я хотіла загоїти рани глибокі
Доти доки матиму спокій
Та схоже життя на слова того пророка
До кінця днів своїх я буду одинока
Хтось радив би мати ті мамині рани
Неможливо це, моє небо вкрили хмари
Так я не можу - та розмова суха
Наші світи не торкаються, вона просто не та
Не пускаю слова свої, вони не підуть
В двері під горлом вони мстиво шкребуть
