Човникова дипломатія

У мистецтві домовлятись, неможливого немає,

Про це кожний дипломат з пелюшок, напевно, знає.

Але є на світі цьому дипломатія така,

Яку здійснювати треба скориставши човника.

Якось Генрі Кіссінжера, журналіст один спитав,

Як державний секретар цю методу б описав?

- Усе просто, у євреїв цей прийом універсальний,

І вони у даній справі мають досвід колосальний.

Ось на приклад, вам задача, як би там і що не було –

Доньку Ротшильда віддати за звичайного гуцула.

Як зробити? Дуже просто. Для початку треба взяти,

Віднайти того гуцула і у нього запитати:

- Хлопче, хочеш одружитись на єврейці із Нью-Йорку?

- Та навіщо? В нас дівчата, теж такі собі до толку!

- Вона донька мільярдера! Це тобі буде цікаво?

Огого! Ну так, звичайно, це вже зовсім інша справа!

Далі, у швейцарськім банку, на засіданні правління,

Сформулюйте джентльменам усього одне питання:

- Чи погодяться панове, щоб найвищу із посад,

Зайняв зовсім не знайомий, один хлопець із Карпат?

- Та як можна? Звісно – ні, нас не зрозуміють люди!

- А якщо він разом з тим Ротшильдовим зятем буде?

- Отакої! Якщо так, ми погодимся на тому!

Ну а ви, таки, прямуйте прям до Ротшильда до дому:

- Як вам пане мільярдере, пропозиція така –

Видати єдину доньку за простого селюка?

- Та ви що? Та я такого, навіть не запрошу сісти,

У родині нашій були, виключно лиш фінансисти.

- Так він в банку обіймає директорську посаду!

- Чом пан зразу не сказав? Це міняє всі розклади!

Розочка, послухай доця, ти уже виходиш заміж,

І дружиною банкіра рівно через місяць станеш.

- Фу! Не хочу за банкіра, вони всі такі бридкі,

Усі товсті понад міру, і у ліжку ніякі!

- Так твій милий-наречений – простий гуцуляка!

- Ооо! Під вінець з таким піду геть без переляку!