сталеві люди
всюди?
кишать любов’ю
Юди,
чи лиш у глибинах темних
їм так вільно й приємно?
залийте мені
в пальці,
сонячного світла.
із совістю
у танці,
душа у мене зблідла.
в мене мала напруга
я не спішу нікуди
нема у мене друга
бо тут сталеві люди.
автор:
Христина Головко
