Дерево поетів
На дереві поетів поміж райських плодів
Повішених теж немало,
Їх важко часом розрізнити. Вони з запалом
прагли чуттєвих насолод в цнотливих дів,
та загалом
полишали по собі бездітних вдів.
(і поряд з цим дітей немало)
Їм багато текло по бороді,
Та дрібно в рот попало.
Який їх ґедзь в язик ужалив?
Варили теля в материнім молоці
І вважали
Себе безгрішними, ґрунтуючись на тім,
Що розгубили все, хто як чим володів,
А що й уберегли – те в них забрали:
Одні позичили, а другі вкрали!
Червоне і Чорне – оба на полотні.
Так і незчулись як І проморгали
Пейсах усім кагалом,
Коли ще були молоді;
І залишились там, де все вагались.
Жодної загадки Сфінкса вони не розгадали,
А свою власну долю й поготів.
Гілки ламались…
А хто з них падав - все гадали, що летів.
Тож вільні петлі завше є напоготові,
Звільняються місця за розою вітрів,
їх янголи гойдали під колисковий спів,
аж поки, онімівши на півслові,
на радість якому сліпому кротові,
перестиглими грушами вони опинялись в траві –
солодкувато гниє заборонений плід -
такі жорсткі умови
щоденно згаяних сторіч…
А доти їм снилось, як, затамувавши подих всі
Слова і смисли їх, старі і нові,
слухали ген аж до зір далеких!
Пророки їх згадували у передмові
До божих книг! Вони – передумова,
обмін римських монет на храмовий шекель.
Поезія ж то богослів’я! Бери, опановуй!
Та знову і знову
на вітрі гуділи вони як порожні глеки -
Голови опудал посеред поля чи дикого степу.
І тільки хмара ворон над головами, їх клекіт
Не янгольський спів. А життя - не сцена з вертепу.
«Всі правди завжди тимчасові» –
Так нашкрябано на дереві поетів.
Дарунки долі недовговічні,
І взамін вона зазвичай просить совість.
А примхи її часто жорстокі. Канонічні.
І як через Коперніка планети
Ми зрештою опиняємось на узбіччі.
Кожну шафу з часом обживають скелети:
Зовні люди, а всередині – вічність.
Глосарій:
обмін римських монет на храмовий шекель – римські монети містили зображення імператора і відповідно за юдейським правом через зображення людини, не могли бути прийняті в Храмі як внесок, вони обмінювались на храмові монеті за спеціальним курсом і тими монетами й робився внесок. Тут про мирське і духовне.
