Горять вуста
Горять вуста, палахкотіють скроні
З тобою воєдино зіплелись
Як бурі коні в дикім перегоні -
Неслись, так нас манила близь
Як палко цілували спраглі губи
Як ніжно пестили жаркі долоні
Так солодко було - аж до загуби
Так гостро, ніби все стоїть на коні
Які сліди глибокі і різкі лишали
На згарячілій, шовковистій шкірі
Які терпкі поеми написали
Пером блаженства на м'якому тілі
Як сильно ми стискали мокрі руки
Змішали води наші теплі ріки
Ми віднаходили п'янкі сполуки
Алхіміки нам заздрили, довіку
Які ж це були ночі оксамитні
І не існує часу - нам здавалось
Які з тобою ми ставали ненаситні
Так палко ми кохались
