Гра. 6/7#49
Ти вибиваєш з поля мої сильні фігури
І я у твоїй владі, вже не знаю де ховатись.
Ти граєш цей дует, по своїх власних партитурах,
Тобі в цій партії, не можу не піддаватись.
Думки мої, не пройдуть навіть найлегшу цензуру:
Твоїми рухами, пьянкий, встидаюсь милуватись,
А ти все робиш, щоб піднести мені температуру,
І я готовий вже собі перед тобою здатись.
Ти вибиваєш з поля мої сильні фігури.
Так дивно після гри, самому в ліжку прокидатись.
Як після, повертатись в дипломатичну кон‘юктуру,
Коли заради програшу, іду вогню віддатись?
Навіщо ж в цім бою, біжу на твою амбразуру?
Навіщо хочу кожен раз тобі у всім зізнатись?
Без гри цієї, дні живу, неначе у тортурах,
І краще я прийму поразку, ніж взагалі не грати.
