"хроніки зими холодні та довгі..."
хроніки зими холодні та довгі
паляться дрова споминів
відганяючи страхи
наче виголоднілих вовків
на яких місячний вітер вночі виє першим
діючи на випередження
колують містом чутки
ніби термос з глінтвейном біля вогнища
про хмари чорні мов жарти гробарів на перекурі
скупчені в повітрі над міською площею
на черговий несанкціонований мітинг снігу
про посередницьку місію стурбовану
негуманним поводженням у полоні
яка закликає затичку у роті страждальців
зліпити з трояндових пелюсток
про смуток який прилипає до днища пам’яті
мов непотопельний корабельний молюск
і подорожує з нею крізь час
нелегальним мігрантом
хроніки зими холодні та довгі
мов затерплі пальці вуличного піаніста
які ніяк не можуть зсунути убік
тишу що притисла запалі клавіші
13.02.21
