Мої мрії врешті збуваються
Мої мрії врешті збуваються.
Лиш чомусь не в моєму житті.
Серце б'ється, болить і крається,
Відпускаючи мрії ті.
Відпускаючи в вільне плавання
До чужих неблизьких берегів
В край незнаної досі гавані
Не моїх (не самотніх!) світів.
Я не знаю, чому так склалося.
Гірко, мов надпила вина.
Моє щастя іншій дісталося.
В цьому, може, й моя вина.
Я не заздрю. Це все заслужено.
Це цілком справедлива річ.
Моє ж серце повік застужено
Вітром болю в цю літню ніч.
