Небуденні реалії
Лупцювали нас поліцаї
гумовими дубцями,
за те, що не хтіли співпрацювати з властями.
І як охрестять добряче по спині і черепочку —
взнаєш Провидіння непоясненно юрóдивий почерк,
щоби і в сірниковій коробці три на чотири
вірити, не втрачати щемкої надії...
А поки що нинішнього буття незугарні реалії.
Пожежі в Сибіру, землетрус у Італії.
Новинарка у звіті про постраждалих помилилася в цифрах:
більш на сотню, чи менше — ніхто й не помітить.
Ба добре, що завше можна сховатися, щезти.
Справити малу нужду за п'ять хвилин до арешту.
Ввечері, подивившися мелодраму, розчулитись і поплакати.
Коротаючи довгу путь, тнутися в карти.
Письменник, не виходячи з дому,
накатав із десяток пустопорожніх романів
у подорожі між комп'ютером, кухнею і диваном.
Не те що селяни з їхньою тягою до природи.
Закритись від миру теплою ковдрою
і розмірковувати про публікації, славу і гонорари —
ось такі світу сього небуденні реалії.