ніч темна як лобок диявола
вітер гуляє у совиних черепах
він гойдає рослини мов серцевину диму
марно шматує листя –
воно пришите волоссям коханок
ніч дихає так наче хоче вина
коли заражає самітників
що не сховалися у келії