Нові рими
вона носила тисячі обличь
на діалектах світу гомоніла
обожнювала чорний. Смак суниць
і каву вранці - надміцну , незмінну
завжди трималась осторонь людей
на краще самота , аніж постійний гомін
її тримали безлічі ідей
її тримали час , безсоння , втома
здавалося , вона не для життя
не для життя у хаотичних ритмах
але щодня ( яке б то не було "щодня" )
вона слова складала в нові рими
і не спішила стрімголов на площі
себе цитуючи за кожним дрібним кроком
вона мовчала. Не ішла на прощу
слова й в мовчанні мали міць та голос...