ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ
Місяць Лютий. Двадцять восьме. Покидає нас Зима!
Для кого́сь вона жада́на, для кого́сь, немов тюрма.
Хто вбачає, що Зима їх заточила під арешт,
Той,три місяці нести́ме, наче в"язень тяжки́й хрест!
Ось такі є індивіди. Їм Зима - суцільне зло!
Ждуть амністію весня́ну й виглядають у вікно.
Все на Зиму нарікають. Винуваті без вини!
А в дитинстві ж, полюбляли лижі, санки й ковзани!
А комусь, морозне сонце серце й душу веселить,
Й по дитячому радіють, як хурделиця шумить.
Бо, Зима, мов чародійка! Мила казка чарівна!
Тільки взимку, неймовірні відбуваються дива!
До фіналу прибуває вже тримісячний сезон,
Бо, Зима переступає прикордонний рубікон!
Стихла вже космата ю́га, вгамувалась крутія́,
Між Зимою та Весною йде жорстка́ баталія!
Сонце вище піднялося, вже Зимі прийшов кінець,
Просинається природа й сніг розтанув нанівець.
Напослідок Зима справить, нам усім, прощальний бал.
Та й по ти́хому покине свій Зимовий п"єдестал.
А вже завтра, ніч пощезне й ранок душу звеселить,
І настане, всім на втіху, світла й урочи́ста мить!
Заблищить промінчик сонця, з шибки потече сльоза,
Та сміливо до нас при́йде юна й молода Весна!
