Проблемний 4#124
Мені все важче вдається собою не бути
і на поверхню повільно вилазить, той,
Проблемний.
Як жало з отрутою, просто старайся оминути
зустрічі, будь якої - тому що ризик даремний.
Він приходить так невчасно, завжди дивувало,
як заряджена батарейка, може так різко сісти.
- Ми розуміємо тебе, хіба так, з кожним бувало!
- Ні, не треба наповненості банальним змістом.
Настільки, що «Дедлайн» набуває буквальний сенс
і лезо від бритви змушений просити сховати.
Мене поглинає мій власно створений сапсієнс,
настільки, що можливо і не буде, кого ховати.
Навколо себе він, я створюю атмосферу,
як у церкві, випалена свічками духота стоїть.
Люди готові, закритись у власну сферу,
поки від напруги, його, мене плавить.
- Ти можеш, щиро, бути собою, так краще!
- А хіба я сам знаю, собою яким я буваю.
Переховуватись в посмішці стає дедалі важче,
і втома ця, врешті решт, мене нарешті сконає.
- Ти ж тільки і робиш, що постійно про це ниєш.
- Я ж тільки і роблю це, вибач, знаю…
Як недо-спорчений продукт, повільно гниєш -
Такі зазвичай, якнайшвидше беруть, викидають.
Бути єгоїстом, це вчасно зрозуміти, і піти. Інстинкт виживання не навчив мене діяти правильно,
але він є - не можу себе в собі вбити,
тому втрачаю багато, і почуваюсь безсильним.
