Що краще?
Що краще?
Зустрілись, якось, у неділю два куми,
Відсвяткувать минувші іменини,
Потроху до кондиції дійшли,
Згадали про проблеми медицини:
- Ми з вами, друже, люди двох епох,
І неодмінно з часом постарієм,
Будем сидіть на пенсії удвох,
А раптом чимось хитрим захворієм?
- Мені болячки хитрі згадувать облом,
Ви краще просвітіть мою персону.
- Ну, перша – це Альцгеймера синдром,
А другу звуть хвороба Паркінсона.
- Знайомі прізвища, неначе б то з афіш,
Але конкретно в чому річ не пам’ятаю,
Давайте вже розказуйте скоріш,
Що при хворобах тих з людиною буває?
- Так, так! Я в цих недугах знаю толк,
У паркінсоніка трясуться руки, як з похмілля,
Не має змоги толком зав’язать шнурок,
Зате, в садку, трусити зручно гілля.
З Альцгеймером там трохи навпаки,
Приходить ця хвороба поступово,
Ти можеш легко зав’язувать шнурки,
Та пам’яті нема – злизала язиком корова.
Не знаєш хто ти, як твоє ім’я,
З ким спав, що їв, заначку де заникав,
Чи це твоя, чи не твоя сім’я,
Куди ходив і з ким про що балакав.
- Зробив я, куме, з цього висновок один,
Що з Паркінсоном не настільки важко.
Все ж краще трохи коньяку пролити на штани,
Чим взагалі забути де поставив пляшку.
