СКОЛИХНУЛИ СВІТ
Катюги, убивці, раschиsти смердючі,
За що ж ви людей повбивали у Бучі,
В Гостомелі, Ворзелі, ще й в Ірпіні
В цій клятій ганебній раschиsтській війні?
Іванків, Макарів ви теж не минули
І звірствами, орки, ви світ сколихнули.
Ці звірства, потво́ри, із рук не зійду́ть
І миті розпла́ти, ординці, прийду́ть!
Знущалися теж над людьми в Бородя́нці
Ординці, раschиsти, скоти́-голодранці,
Ще й в Сто́янці мі́сиво бу́ло з людей,
І нам не злічити одразу смертей.
За що ж ви, убивці, людей катували?
За що ви невинних дітей повбивали?
Ви з планами цими прийшли із раschні?
Присягу яку склали ви сатані?
За що в цих містах ви людей убивали,
А потім ще й танками їх пресували?
Чи може це тактика ваших боїв?
Це так воювати упир повелів?
Потвори нікчемні, убивці, катюги,
За що над людьми влаштували наруги?
Чом в кожного з них ви забрали життя?
Ніко́ли таке не піде́ в забуття!
Знущались в підвалах, вбивали звіряче,
Раділи від того, що крихітка плаче.
Ви – нелюди-вбивці з своїм упире́м!
Ми кожну мерзоту-убивцю знайде́м!
За що ви дівчат і жінок ґвалтували?
За що ви такого їм болю завда́ли?
Ще й навіть вбивали невинних тварин
І змусили пити гіркий нас полин.
Вбивали усіх, навіть тих, хто лежачі,
Зазнали й вони катування звірячі.
Яку ж вам загрозу ці люди несли́?
Це втіху таку ви, потво́ри, знайшли?
Ще й жертвам свої́м вбивці руки зв’язали,
Знущались катюги, тоді – розстріляли.
Взяли́сь мінувати вже мертві тіла́…
З раschиsтською по́ганю смерть надійшла.
Вбивали усіх, кого бачили звірі,
Сліди катування в загиблих на тілі,
У муках страшних кожен з них помирав,
А дехто із жертв у вогні́ ще й палав.
Метою було від життя їх звільнити?
Та хто ж дав вказівки ці звірства чинити?
Вам в пеклі горіти вовіки-віків!
Ніку́ди не зникне цей біль наш і гнів!
Убивці смердючі, тварюки- раschиsти,
Мерзота, потво́ри, ординські фашисти!
Госпо́дь допоможе нам ви́тримать все
І кару раsсhиsтська орда понесе́!
04.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
