Слід
На підвіконні
я залишу слід
розлитою водою
із піддону у вазоні.
І мені б
не бачити тебе,
але ловити твій
квітковоніжний запах
на долонях.
За вікнами
ховатиметься кіт,
крізь спідницю
просочиться щось мокре,
коли на підвіконня сядеш ти,
а перед тим
я слід не витру. Ти чудова,
коли розгублена
і пахнеш чарівним
останнім подихом осіннім,
і днем останньо золотим,
і мною,
і квітковоніжним.
