Тмуторокань
До нас, в таку далеку тмуторокань,
Давно вже не зазирав поштар. Не через втому
Чи зайнятість. У нас немає нарікань:
Ніхто нам не пише на нашу адресу і номер.
В довіднику ми прописані, поглянь,
дрібним шрифтом, кілька слів в останньому томі!
Наші імена все рідше випадають на спомин,
Все менше посилань
На наші здобутки та відкриті закони.
І в тому
Є своя неминучість і логіка. Командора важка длань
Притисла нас до землі. Розчавила мов виноградні грона
В чавилі. А потім ще й до цих всіх старань
Час з нас велетнів-брил витесав гномів!
Ми мов ведмеді, розбуджені у передвесняну рань -
Злі і голодні. Розгублені. Напівсвідомі.
Ми стали менше задавати собі вголос питань -
Відповіді бо ж нам майже завше відомі,
І в тім веселого мало. І куди не стань -
Ми все далі і далі від дому.
Хоч тепер мало куди визираємо з мешкань.
Мов старі черепахи. Мажордоми
Занедбаних королівств. Вервиця сну і чекань –
наша буденність. І як літургія Хризостома
Тепер звучить нам відлуння давноминулих кохань.
Вовтузимось, вмощуємось в нішах,
Лаштуємо гнізда. Не до небес: вони – чорна хлань!
Правда з роками мало чим втішить,
Правда з роками стає все гіркіша:
Ми - учасники численних повстань,
Що зазнали поразки. І в кайданах та пішо
Подались у вигнання і заслання. І зі всіх надбань
У нас був хіба зойк: «Господи! Якого біса?!»
Ми в катах своїх пізнали мучителів собак і кішок
Зі свого дитинства! Коли кожен хоч трішки
був як Муромець, Завіша
і Шарлемань,
І знемагав у пошуках Граалю!
А в них - накопичена отрута усмішок,
І душ прогнилих твань!
І вони й досі не награлись
З людьми як з ляльками! Це їх веселе полювання!
Та наша Мішна
Каже, що таким треба протистояти до останнього,
Бо інакше світ чекає пітьма кромішня.
То ж благослови нас, Господи, грішних,
Щоб ми увійшли в пам’ять хорошими оповіданнями -
Хай навіть ми тепер лиш гончарні вироби з Опішні.
*тмуторокань – древньоукраїнське місто на місці сучасної Керчі, попередньо грецька, хозарська колонія, назва від хозарської назви Тумен-Тархан, географічно не було в єдиному, монолітному лоні Руси; літературно- віддалене місце.
*Командор – кам’яна статуя шляхтича, яка приходить на зустріч у відповідь на зухвале запрошення і потиск руки якої призводить до загибелі зухвальця Дона Хуана.
*Хризостом – Іоан Золотоуст, патріарх Константинопольський. Святий. Видатний промовець. Церква досі зазвичай користається літургією, складену ним.
* Муромець, Завіша і Шарлемань – Ілля Муромець -богатир часів Руси, національний герой України, Завіша Чарни – лицар, довірена особа короля Ягайли, національний герой Польщі та Карл Великий, король франків, національний герой Франції, Німеччини.
* Грааль – легендарна чаша Христа, якою Він причащав в часі Тайної Вечері. Визначний артефакт середньовічних легенд та епосів.
* Мішна - збірка усної традиції Тори. літературно - звід законів, правил.
*Опішня - містечко, центр гончарної справи в Україні
