Твій/мій світ
Я ледви чутно пальцями торкнусь
Твого недозруйнованого світу.
І навіть, якщо сильно захотіти,
Я тут на зовсім трохи обживусь.
Розставлю квіти, книги і свічки.
Пилюка ,що збералась тут роками,
Сміття, що якось власними руками
Тобі сюди хотілося нести,
Зникає. І хай світло ясне днини
Підлогу гріє, розіллє янтар
Соснова дошка- літній скипидар.
Твій світ -це дім, а дім- не домовина!
І тут з тобою вип'ю трохи чаю,
І ти до мене майже-майже звик.
У власний повертатися смітник
Я зазвичай не дуже поспішаю...
