Узяв з собою він лебідку білотілу —...
Узяв з собою він лебідку білотілу —
Листочок білий...
О як палав! він крила їй вправляв
І як моливсь —
десь в собі не бував
але любив що Богом прилетіло
Бо тіні
застували тіло — білим-біле
Що й білим з Господом дух листувавсь
Нічого їм ніхто не доспівав —
Та й не повірили б, бо не схотіли!..
І її серце
по листочку шаруділо...
Сльозою в сні і пропалила
І сам канон — ввійшов у сон
А потім вони... відлетіли...
23.05.2011
