В путь!
Свобода птиці, що перелітає океани,
у променях сонцесяйних.
Зібрав у торбу лаштунок потрібний, начиння —
і ладнайся у путь, що ніхто її не відніме.
Людська проза й поезія залишаться за бортом.
Радість пролунає останнім акордом.
Пункти призначення багатьох
сфокусуються в один вузол.
Один пов'язаний з усіма, з усім людством.
Йдемо. Нам з тобою з дороги? Чудово.
Найвище цінується те, що є безумовне.
Селища виринають одне за одним у пам'яті.
Тарас Шевченко опівночі заміряється малювати.
Фотограф не встиг забратися геть
під час зйомки виверження вулкана.
На серці скривавилась ледь затягнута рана...
Свобода зумовлює більший хрест і відповідальність.
В разі пóмилки — гаряче перед ближнім покаюсь.
А на радінні хороводи поведемо без упину
по пришесті до града, де живуть добрі боги і богині.
