виднілось небо у туманний день

зʼявився цербер-пес

мій давній друг, моя одвічна втрата

прийшов аби нагадати

що жити треба по правді

хворому серцю сказати

не треба насилля

хоча який з тебе ганді

ультразвук нищить спокій буденності,

проростаю деревами

а він осипає моє листя

на рани власної долі

скільки часу пройшло?

а ти не заллєш їх молоком

і навіть вино

не лікує

бо ти не пліній

і точно молодша

якою б мовою ти не оволоділа

те, що володіє тобою сильніше

ти вже пахнеш тогорічною цвіллю з криші

а у воді не твоє відображення - тиші.