"він тут чужий..."
він тут чужий —
жовклий листок на днищі чобіт
занесений в гавань дому
на причал килимка біля входу
що буде йому шорсткіше
ніж гостра суха трава
на звичній смузі приземлення
він тут чужий
як не вкладай його в книги
з такими ж пожовклими сторінками
як не латай ним тріщинки на стіні
мов на корі деревній
мов на місяці
мов на вірі
загорни в нього жолудь
з якого зірвана шапка немов чека
все одно у таку вологість
будь-який порох всередині вже відсирів
будь-який із вогнів холодний на дотик
загорни в нього шишку соснову
з такою різьбою — аж можна вкрутити
в найглибший з плафонів
в найстарший розлом у грудях
отой що зліва
коливається гола гілка на вітрі
мов палець в погрозі
націлений в місячну прорізь
перед сном
прочиниш навстіж вікно
випустиш жовтий листок
видуєш осінь застряглу поміж шпалер
знімеш хрестик натільний й накинеш
на серпик місяця
щоб сяяв до ранку
31.10.21
