Впертість
Квіти зтоптані всіми:
не лиш тими, про кого питають,
не тільки нами, такими;
нічого! Ще повиростають!
Казка хитає головою —
дохитаєшся! Бабо проклята!
твої слова — дукачі,
правда твоя — розп'ята.
Та її все ще бояться чорти:
як не зачують — тікають,
до іншого краю дійти
не можуть, по світу блукають.
Я вірю — нема їм ніде
жодного вічного схову:
казка ще досі в людей;
людина — ще досі казкова.
