Я не зроню сльози з очей
Я не зроню сльози з очей.
І більше не заплачу -
Чорнила туші надто дорогі тепер,
Проймають ті слова за душу, кляті.
Напрочуд гарні, напрочуд дорогі,
Одначе,
Не варто вірити словам моїм.
О, день як ти раптово згас!
І сон не йде: він задрімав на дворі.
Він, наче тінь блукатиме між нас,
Шукатиме уста поміж розмови.
Серце шалено б’ється
І мить за крок до небуття…
У спогадах і може в серці.
Так починався день без тебе тої ночі.
Я крила закривала від небес
І сльози, що котилися мов роси
Я малювала чорним олівцем
На пам'ять…
Ось все.
(с) Махновія СТЕП
