Я знову ховаю
Свої почуття,
Даремно страждаю,
Але така я!
Звикаю чекати
На те, що нема,
Наївно вбачати
У діях – життя.
Я знаю помилки
Усі що були,
За щастя бійки-
Болючі, німі.
Я знову вертаюсь
До того, що маю.
І бути навчаюсь
З тим, що кохаю.
Хай мовчки та тихо,
Хай я лиш одна,
Для когось це дико,
Для мене – життя.
Такою вже - є я,
Це доля моя.
Але це і щастя,
Бо це почуття.
І світлі, і темні -
Без них нікуди,
Вони невід'ємні
Частинки душі.
Кохання – це
Завжди політ,
Весь наш світ.
