Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни:
Де кратер бджоли? Де життя синій кратер?
Тебе обнімаю в обіймах війни,
Один, як ніколиньки, мій оператор.
На споді землі, де лиш темінь живе, —
Де кратер ночей? Де життя лютий кратер ?
Солом’яний місяць і сіє, і жне