Natalie Melnyk
Дождь начинался ночью
Ночью намного проще
Можно не прятаться в тучах
Видеть созвездья в лужах
Можно идти подольше.
Под луной все приходит в затишье
Под луной вся музыка лишняя
Только треск заржавевших колий
Только гром иллюзорных молний.
За окном нет ни молний, ни грома
Это лето прольется дождями
Криками. Стонами. Воплями
Подкрадется мрачными днями,
Пробурлит притоками.
Кровяными потоками
Ночными дверными стуками
Сонце лягає спати
Ходить в безсонні мати
Кормить голодну кішку
В її картонному ліжку.
Вулиці міста холодні
Проведу пальцем по склу
В дзеркальній стіні чужий
Його очі пливуть по дну
А в них – місяць старий.
Розіб’ю скло кривими кістками
І ввійду в пусте задзеркалля