Тетяна Віршована
Ой у лузі-лузі набирає сили калина червона
чекає морозів, щоб зміцнились грона.
Так і ми вкраїнці набираємсь люті,
щоб ті кляті орки були позабуті,
і розгромлені вже вщент нашими військами
з допомогою Айріс-ті й Хаймерсами.
Все почалося...
спочатку погасили для нас "свєт",
знову орки навіжені шлють нам "пламєний прівєт".
Бомблять неньку Україну із ранку до ночі
нехай тим вже недолюдкам повилазять очі.
Знову вірші тре писати, щоб зайняти чимось час
бо ці орки, що безмозглі, все довбуть і довбуть нас.
Хочуть знищить Україну, але їм все не втямки,
що ніяка злая сила нас не ладна перемогти.
Згуртувавсь народ в єдино й дає відсіч ворогам,
