![Вічне світло (Драматична поема-феєрія)]()
ПЕРЕДМОВА АВТОРА
Ця невелика драматична поема є вільною інтерпретацію індоєвропейських міфологем з метою вираження деяких моїх гуманістичних ідей. Я поєднав у ній наявні в багатьох наших переказах сюжети про небесну родину, Прометея-бунтівника, прихід холодів до ойкумени, що загрожують існуванню людства та підбурюють його на пошуки нового дому, і боріння Громовержця зі Змієм. Власне, саме звідси походить більшість персонажів: небесний батько (Дзевс, Дієвас, Дьяус) із дружиною-землею (Гея, Прітхіві, Жеміна), Вогонь (Агні), Буря (Перун, Пірва, Перкунас, Індра) та, звісно ж, Зоря (Еос, Аврора, Ушас, Аушріне тощо). Образ Їми взятий, переважно, із індоіранських легенд про першолюдину (Яма) та царя-боговидця (Їма), але й значно перероблений мною в більш сучасних віяннях.
Як уже зрозуміло, сама поема не претендує на історичну міфологічну достеменність; це – лише плід моєї уяви в її поєднанні з міфом, що зустрічається також і в кількох моїх віршах. Але мета та головна ідея поеми, здається, також цілком зрозумілі читачу. Я би хотів значно розширити, ускладнити та психологізувати її текст у майбутньому, щоби всі спонтанні сюжетні переходи були роз’яснені, а ланцюжок думки став більш чітким, та це є справою лише імовірного майбутнього.
Щодо зв’язку твору із сьогоденною нашою кривавою війною, то він, звісно, є. Але його не варто перебільшувати. Значною мірою мене надихнув на створення цієї поеми біблійний сюжет із руйнуванням Содому та готовністю бога помилувати місто заради невеликої кількости праведників, яких там не знайшлося. Отже, мої погляди більш ніж дискусійні. Вони – особистісні й по-людському емоційні, що дає їм змогу пізніше і змінитися на кардинально протилежні чи заперечуватися іншими людьми як нікчемним.
