Kristina Khlistun
виднілось небо у туманний день
зʼявився цербер-пес
мій давній друг, моя одвічна втрата
прийшов аби нагадати
що жити треба по правді
хворому серцю сказати
ця зима була довгою й ніжною
падав сніг, наче мара густа
я любила тебе так безмежно
це була тільки наша зима
у будинку вогонь мерехтів
Починати свій рік, коли сніг розтава,
руйнувати зацьковану свідомість.
Радіти кип’ятку, коли не маєш чим зігрітись.
Заради цього варто жити і вночі молитись.
