Poems by Денис Бондар

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 4 5

…

› »

Кров. 2#56

Як червона кров, несусь по жилах -

По червоним артеріям і капелярам на мапі.

Я роблю все, що в моїх силах,

Щоб це тіло, без живлення, не лишалось в біді.

А так би хотів, по тіла твого схилах

Бігти очима, що від кохання сліпі.

Денис Бондар

Моє місто омиває Дніпро. 1#10

Моє місто омиває Дніпро, в переносному й прямому сенсі…

Кінотеатр, вечір, вино, твого літній запах волосся.

Розбите снарядом вікно, Дім Культури водою захлинувся…

Чай, Кава, і вже зовсім темно, знов із парку гітар відголосся.

Рухнув ряд домів доміно, втікти комусь не вдалося…

Мені ще трішечки сумно, але на прощання всеодно усміхнуся.

Денис Бондар

Пандора. 2#15

Вона сама по собі,

і не потребує бути відкритою.

Вистачає їй бути таємницею,

якою її люди наділили, вкритою.

Може й розчарувати,

з розкриттям, оказавшись пустою.

Денис Бондар

Дрібниці. 6#191

дрібницями,

як гострими уламками

різнокольорового скла

ти залишилась

на моїй мʼятій памʼяті

(постілі).

Денис Бондар

Є ще час 10#119

Не треба сполохувати мене,

Я прилітаю, щоб бути з тобою.

Навіть, якщо боротьба не мине -

Давай разом станем до бою.

Запекло, свіжі лікуватиму рани,

Заспокою, встривожене серце.

Денис Бондар

Я дисидент нічого! 3#30

Я дисидент нічого!

Де і в чому мій протест?

Скажіть мені, проти кого?

Та куди нести свій хрест?

Позбутись інстинкту звірячого,

Непомітно покинувши пост,

Денис Бондар

Знову обожнюю. 6#32

Я ніколи не перестену дивуватись несамовитій красі твого розуму,

Театральним рухам, тіла твого нереально ніжного танцю.

Мені би хотілося, щоб тільки такі, як ти, були на обкладинках глянцю.

За це все, я знову, просто тебе обожнюю.

Можливо і деяки речі, я не проговорюю і нажаль ототожнюю.

Денис Бондар

Тримай. 5/6#37

Бджола, Вигін, Кульок, Крокодил, Бліндаж.

На, тримай, користуйся собі на здоров‘я.

Це все щиро, а не розуму мого вигін.

Якщо не внести це все тобі, в твоїх долонях,

Я задармо пробью ще й кульок із надписом «Вірність».

Денис Бондар

Чому 6#177

Думав, що втратив свій час найважливіший марно, але тепер я бачу. Забрав таки питання примарне «Чому?».

Забрав, бережу, тепер я і сам з цим живу.

Чому?

Тепер розумію твій біль краще, а ніж ти… можливо, емпатично перейняв?

Ні, просто такі були умови гри.

Були завжди.

by Денис Бондар

Паства 2#129

Колись жив без правил, читав поміж строк -

Вважав, що все знаю, вважав, що пророк.

Насолоджувався сценою, мені кричали: «ура!»,

Один раз спіткнувся - закінчилася гра.

Реабілітація - пісні наших днів.

Кого і навіщо, за собою я вів?

by Денис Бондар

Закохався у сум. 2#25

Сподобався мені цей сум,

хоч і не маю на це жодного права.

До сердця мого під‘єднали струм -

оказалося - душа лишалась жива.

Полишаючи погрибельний мраморний подіум -

Денис Бондар

Сам 2#127

Чи варто то, того?

Мене, себе, його.

Коли немає сил -

Накритий стіл,

Бери, що забажаєш

Подивлюсь крізь вікно, як спочиваєш, та піду…

Денис Бондар