vasylenko .ko
Блукаючи цими світами,
Кого тобі доля знайомить?
Чи бачиш ти простір незнаний,
В чужинця очах свою втому?
Там душ спорожнілі кургани,
Де пишно повберані люди
Встречай меня, уют в горчичном тоне,
С горчичными обоями в цветок,
Горчичными цветами на обоях,
Горчичным над цветами мотыльком.
Встречай меня, бетонная ограда,
Плющами варикозная насквозь,
На волнах еле слышного фм
Я часто и с прискорбием услышу,
Полковнику никто давно не пишет,
Да благо ,что хоть пачка сигарет.
Мы танцы, да на улице, устроим!
Ты вечно молодой, и вечно пьяный,
Кругленькі опуклі хребці
Студить, зімкнутий в кільці,
Вкритий канавами полос,
Древній гірський Уроборос.
Млісі від вітоми й хвороби,
Я б торкнулась рукою плеча.
Я б заділа його навмисне.
Як смітина в прозорих очах,
Ніби в тиші гарматний вистріл,
Я зруйную статично святу
Недоторкану цілість матерій
Спи міцно, моя тривого,
Відчуй, як тебе цілую
І знай, я цього потребую.
І більше нічого такого…
...Такого чужого й ворожого,
Такого холодного й гострого,
Злобным роем изжаленный,
Ты убегаешь мимо.
Прячешь себя в нечаянность,
Это печально-мило.
Прячешь мыслишки дырявые,
Молилась ли ты на ночь, Дездемона?
Во истину и ложь вполне свята.
Пускай ты в деле возседатель трона,
Для жизни ты обычная раба.
Она тебе ошибок не простила,
Голову схилити, мов на материнські,
Що на них дитиною плачучи б лягти,
На мої коліна, з чесним, особистим,
Скорені й нездолані йдуть чоловіки.
Слухай, та не слухайся, чуєш, та мовчи,
В межах твоєї спальні,
Десь в передчас дитинства,
Лампи струна спіральна,
Ніби черв'як, скрутилась.
Чорні маленькі черви,
Їх примітивні м'язи,
Забери мене звідси, давай.
Мені тісно в обіймах світу.
Я своїм нетерпінням зігріта,
Йду під зливою, що ж...Нехай!
То шкодують цю землю і плачуть
Демонстративний монстр пихи
Плететься слідом в ліс по дрова,
Стовбурчить докір- шпичаки.
В багаття хмизу - в дупі доля!
Чи знає хто, в яких краях
