Іван Максименко
І ось, у боротьбі, народилась іскра
Там, де меч із мечем танцюють свій бій
Між очей, де точиться одвічна війна
Зародилось, закохалось багаття із мрій
Зажевріло, запалало, осягнув небокрай
Полетіло, поманило в омріяний край
Їде потяг крізь ниви та поля
Тягне пісню, що тут Рідна земля
Що навколишні дуби
Пам’ятають жах війни
Запах попелу, золи й вогню
«Братську любов», та братську брехню