Софія Пасічник
Я пропливаю мимо Твого серця,
Ти оминаєш мої береги,
Між нами тишею озветься
Все те, що звалось колись "ми"..
Ти – гордий лев, я – спритна кішка,
Ти маг, мольфар, чи Каліостро?
Твій погляд кличе на дуель.
Між нами крок, я чую гостро:
Ця зустріч – справжній колізей.
В уяві розгорнувся бій,
Весна у спомині заклякла,
Навіяв чари Посейдон..
Моя любов в Тобі просякла..
Шумлять степи, свищуть діброви,
Хвилює шепотом трава,
Здались, зняли важкі окови
Як можеш ти так...без зусиль
В душі моїй розбурхать штиль?
Гадала я, що обросла бронею,
Та ти розбив мої Помпеї…
Як парость, горнуся до тебе,
О monami, сеньйора, леді, помпадур,
Я Ваш шляхетний славний, вірний самодур!
Мене зрікаєтесь, хоч я не шитий ликом (!!)),
Не прагнете, щоб був я Вашим чоловіком..
Велично поглядом проводите у даль,
І серце кров'ю обливається.. на жаль.
"Everything is dust in the wind" (c),
« ..марнота марнот — геть усе
марнота» (Екл. 1:2)
Життя не сите на пригоди,
Я любила Тебе, любила.
Любила Тебе я без меж.
Твоїх губ упиватися соком..
Сподіваюся, Ти мене теж.
Я любила Тебе обіймати,
Так ненав'язливо вплелась у мої мрії,
Я жив відлюдно, зовсім не збагнув
Як швидкісно розвинулись події,
Як враз в очах я шоколадних потонув.
Мій світ — це мікс буденності й бездії,
Краса чудна, зажурена, глибока,
О, скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звисОка,
Вона сповита жалем за «колись»…
Краса смутна, затаєна, жорстока,
Тебе я повстрічала,
Милесеньку й неждану,
Коли в кафе чекала
Я Макса і Діану..)))
Ти весело підбігла,
Казково-білосніжно ступи через поріг,
Вплети сніжинки-бісер у гІлля ялинкове,
Вклонись в подяку Осені, як зазвичАй щорік,
І вичаклуй життя в три місяці чудове!
Агов, Зима, вітаю! Тебе чекала я.
