Софія Пасічник
О monami, сеньйора, леді, помпадур,
Я Ваш шляхетний славний, вірний самодур!
Мене зрікаєтесь, хоч я не шитий ликом (!!)),
Не прагнете, щоб був я Вашим чоловіком..
Велично поглядом проводите у даль,
І серце кров'ю обливається.. на жаль.
Відстукують бруківку каблучки,
Ступа граційно – меркнуть навіть зорі,
Браслет окреслив вигини руки..
Стою, вдивляюсь в Неї.. мимоволі
Есенція моїх мрійливих станів,
У сукні, що вогнем здаля іскриться
Примчалася у дім Дияволиця..
"Чого тримаєш, дівчино-відьмачка?"
"Прилинь до мене, – зваблює хижачка, –
Ще є зв'язок, давай про нього дбати" –
Малюю в голові своїй скарби
Бажа́ний з золота трофей — це ти
Складає в пазли мозок візерунки
З сюжетів обопільних бліц-малюнки..
Саморефле́ксія, і дисонанс
Листком осіннім вкрилось літо,
Вода вже в чашці — не літЕпна,
Душа розпачливо у сум одіта,
Не носи мені більше дарунків,
І квіток не даруй — перестань,
Не проси про увагу й цілунки,
Ти вже їдеш — тож їдь, і нехай!
Не питай що в душі і назовні,
Тебе я повстрічала,
Милесеньку й неждану,
Коли в кафе чекала
Я Макса і Діану..)))
Ти весело підбігла,
🌱🌿🍃
Принадна ніч.. Несамовита
Трава узором з квітів вкрита
Повітрям мліє дух весни
Так дивно швидко змінюється час:
Ще вчора літо гронами плодило,
І квітом травень малював пейзаж,
А зараз землю снігом рясно вкрило!.
Стою на роздоріжжі, не вгаваю:
Весна у спомині заклякла,
Навіяв чари Посейдон..
Моя любов в Тобі просякла..
Серветка зжата і тремтить рука
Та що рука – ти весь дрижиш системно
Встаєш зі столу, мовиш: "Все, пака"
А я кажу́ "Па-па".. якось.. непевно..
Казково-білосніжно ступи через поріг,
Вплети сніжинки-бісер у гІлля ялинкове,
Вклонись в подяку Осені, як зазвичАй щорік,
І вичаклуй життя в три місяці чудове!
Агов, Зима, вітаю! Тебе чекала я.
