Софія Пасічник
Як можеш ти так...без зусиль
В душі моїй розбурхать штиль?
Гадала я, що обросла бронею,
Та ти розбив мої Помпеї…
Як парость, горнуся до тебе,
Казково-білосніжно ступи через поріг,
Вплети сніжинки-бісер у гІлля ялинкове,
Вклонись в подяку Осені, як зазвичАй щорік,
І вичаклуй життя в три місяці чудове!
Агов, Зима, вітаю! Тебе чекала я.
Колись мій Бог, мій Світоч, Аполлон
Віддав без страху серця свого ключ,
Він взяв мене, побачивши, в полон,
Відтоді йшли разо́м ми, обіруч..
Волосся – грива лева, очі ясні,
Цвіт каркаде — твоя любов,
Моя ти затишна неволя,
Тебе я потребую знов і знов,
Ти моя Леля, моя доля..
Мій вільний тихий буревій,
Ти первоцвіт, який дурманить.
Весна у спомині заклякла,
Навіяв чари Посейдон..
Моя любов в Тобі просякла..
Листком осіннім вкрилось літо,
Вода вже в чашці — не літЕпна,
Душа розпачливо у сум одіта,
О monami, сеньйора, леді, помпадур,
Я Ваш шляхетний славний, вірний самодур!
Мене зрікаєтесь, хоч я не шитий ликом (!!)),
Не прагнете, щоб був я Вашим чоловіком..
Велично поглядом проводите у даль,
І серце кров'ю обливається.. на жаль.
У сукні, що вогнем здаля іскриться
Примчалася у дім Дияволиця..
"Чого тримаєш, дівчино-відьмачка?"
"Прилинь до мене, – зваблює хижачка, –
Ще є зв'язок, давай про нього дбати" –
🌱🌿🍃
Принадна ніч.. Несамовита
Трава узором з квітів вкрита
Повітрям мліє дух весни
"Everything is dust in the wind" (c),
« ..марнота марнот — геть усе
марнота» (Екл. 1:2)
Життя не сите на пригоди,
Із року в рік всі вересні безжальні,
Печальні, хоч такі на біса гарні..
П'ятірка чаш в розкла́ді – не "вінчальна"..
Коли вже розпочнеться пік безхмарний?.
То Трійка меч, то ось Четвірка чаш,
Одіваю аспі́дне* плаття,
Купую ритуальний вінок
Почуття рву хутко на шмаття.
Знову фатум, черговий урок..
Юшить кров уві сні – несила
