Теді Ем
Самшитом прошите
пахуче повітря –
у осені власний
патент на парфум.
Трава не така, як була,
оксамитова.
Холод зимовий хапає в обійми
всіх перехожих на вулиці.
Біля сіренького автомобіля
дідусь із медом тулиться.
Дбайливо на столик
розставив банки
У коми є хвостик, у крапки – немає.
Той хвостик у вулик думок заганяє
іще пару-тройку потрібних тут слів.
Оце і усе, що сказати хотів )
12.05.2024
Порожнеча в очах,
порожнеча в словах,
у душі також порожнеча.
Порожнеча не створить
ні міст, ані дах,
в ній не знайдеш
Народження дітей – це завжди свято.
Сьогодні ж народився Божий син.
Родина сіла за святковий стіл.
На покуті чекає дива дідух.
Святвечір видноколо загасив
і запалив зорю посеред неба,
забагато спецефектів
стає вірусним контент
із новин щодня говорить
до народу президент
і Америка й Європа
По стежці у спекотний день
повільно лізе головач*.
А я вмостився на той пень,
що якнайдалі від всіх дач.
Я був на виставці картин. В одному залі
Ікони із Середньовіччя виставляли.
На них – краса і таємниця несвідома,
Під ними напис: «Автор невідомий».
А зовсім поруч, у сусідньому приміщенні,
Є на лавці вільне місце.
Пропонує лавка сісти.
Та мороз зробив, що зміг –
не сів жоден чоловік.
Грудень лавці допоміг –
посадив на лавку сніг.
Виникають парадокси в світі,
алогічне роздирає суть,
і від царювання Нефертіті
до сучасних президентів в сіті
всі культури в книгах чи в граніті
на людську свідомість світло ллють.
Природа розгубила кольори,
і залишились лиш відтінки сірого.
У лісі, за півкроку до зими,
скінчились листопадові турніри.
14.11.2024 р.
Як в байці Крилова –
ми винні у тому,
що поруч сусід ненажерний.
І поперек горла йому наша мова,
все лізе до нас він уперто.
Нас в темряву хоче занурити ворог –
