Вероніка Н
Ти не хотіла сварок, не хотіла розлуки,
Та я нас обох обрекла на ці муки,
Бо кров так кипіла від тої отрути,
Що звалась любов, це ти хочеш почути?
Залежність від «неї» тебе погубила,
Ненавиджу себе за те, що люблю й досі
Твоє волосся й кучері, що ніс лоскочуть
Твої вуста тонкі й гарячі, твої ноги босі
Що ті уламки наших почуттів безжально топчуть.
Ненавиджу весь згаяний собою час,
Палає лють моя міцна
У темноті свідомих осіб
Де тліє постать незламна
Її ламають в дивний спосіб.
Ламає кат, шалена сила
Її руки на талії, вона так хоче ще
Мої мрії - аномалії, її цілунок під дощем,
Вся скромність схована, тікай,
Бо полум'я захопить всю свідомість,
Візьму на руки і скажу "літай"
Тепло цих рук несе у невагомість.
Колись танцювала моя душа,
Поки ноги йшли вслід за веселим ритмом,
Це була перша мрія, що казала "рушай"
Але танці зникли, бо й мрія зникла.
Друга мрія з'явилась пізніше зовсім,
Життя прожити дійсно то не поле перейти,
Щодень наповнений пустими перевірками на успіх,
Потрібно вміти кожну хибу приховати,
Але й не забувати і про радість від земних утіх.
За кожним з нас стоїть своя історія в бою,
проходять дні, минають ночі
а ти усе мені шепочеш
що хочеш затулити очі
що скоро жити не захочеш
хвилина сліз - уже година
Дорослі люди прикидаються,
Що люблять тих, на кого дивляться
Брехні тієї не стидаються
І наче справді вони любляться.
Дорослі часто помиляються,
Боюсь, почувши мову виродків,
Не стримаюсь й розіб'ю комусь ніс,
Скільки іще потрібно вбитих жителів,
Щоби до вас дійшло? Який тут компроміс?
Вас душать щодень, щосекунди, похвилинно,
Чи бути дивним це не норма,
Розряд буденності й основи?
Коли запасу слів завжди є сповна,
Але тебе стискають звідусіль окови?
Смієшся - галас, як мовчиш - надтихо,
Я була сильною, але хіба це означало щось?
Хіба це врятувало від тих опіків?
Однаково те серце кров'ю обливалось,
А шрами обгоріли в місці доторків.
За успіхом далеко не завжди є біль,
Зруйнувати дитину так легко,
Її крихітне серце і руки в крові,
Вона дивиться в бите люстерко,
А позаду - залізні окови.
Та вони не якогось маніяка
