Дерево моєї вулиці
Ти йдеш повз дерева квітучо-мрії
Що таємничо оппадає листям
Або бува вишнями когось годує
Його узорчасті гілки між собою сплелися
Так наче сонячні променисті лілії
Ти бачиш,як вулиця йде далі
За нею інша, там дорога, місто..
Місто кипить і живе, а дерево палає
Червоним багрянистим листям своїм,
Оплесків чекає!
Малює влітку воно натюрморти
А восени розмальовує пейзажі
Так осінню його ти не зможеш пропустити
Так воно впаде тобі в очі
Без
меж
но
Тобі пташки його так раді
Поділиться з тобою лавкою бабуся
А ти неї стомлено присядеш
Піднімеш погляд - листочками вгорнешся
І сонце вже не так тобі пече
І вітер вже не так волосся колихає
А дерево стоїть як отей камінь
Та щось шепоче тобі спокійне і просте
Надивишся на нього - схочеш жити
Та не отак, щоб волоктись по світу
А так немов колись бувало дітьми
Не знаючи туги
І в день і ніч я біля нього пройду
Погляну, закохаюсь знову в гілки
За ними сонце, чи місяць світе
І все на світі можна пережити