КРИВДНИК І ЯМА
Я можу вам сказать чи не сказати,
До ко́го з вас піти чи не піти,
Та друга й не́друга – важливо розпізнати,
Й стежки́ ворожі боком обійти.
Дово́дити щось ко́мусь я не буду,
Воно не варте нервів і страждань,
Та не́друга наза́вжди я забуду,
Не чуть брехні й зловісних нарікань.
Я буду мовчки лиш на все дивитись,
В житті ніко́го просто не мина,
Щоб в розпізнанні часом не спізнитись,
Бо оберне́ться чим воно – хтозна.
Тому́ Госпо́дь веде в житті за руку,
Життя підказки різні подає,
Доводиться терпіть і біль і му́ку,
Та кри́вднику запла́ту Бог дає.
Чи все сказать, чи може б то змовча́ти
Й дивитись, як збира плоди твій «друг»,
Життя крапки́ бере́ться розставляти,
Й для цьо́го запускає чудо-плуг.
Хоч боляче й нестерпно так буває,
Та витримать Бог сили додає,
І яму, хто під ким щораз «копає»,
На повен зріст у яму ту стає.
04.01.2021 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022
Свідоцтво про публікацію №122011306015
