ти дивак
Чи бути дивним це не норма,
Розряд буденності й основи?
Коли запасу слів завжди є сповна,
Але тебе стискають звідусіль окови?
Смієшся - галас, як мовчиш - надтихо,
Поводишся занадто... всяк не так,
Твоя поява завжди тільки символ лиха,
Опусти голову, ти звичайнісінький простак.
Нікому не потрібна творча особистість,
Її дивацтв не зрозуміти сірій масі,
Сховай же глибше цю свою "чутливість",
Інакше доведеться тебе вмити в унітазі.
