Хвильовий Микола
Там, де вітер
Лепетень
По підметах спорохнялих,
Коливались
Златовіти –
Йшов новітній день!
Гей! Сідаймо всі на релі –
Гайдабурити гайда!..
Присвята Правобережжю
Громи… а може, й не громи?
…вози у північ брукували
і з’їхали на грунт м’який…
Навіяв вітер тишу.
…тишу.
І гаснуть блискавиці.
Ах, як мертво навкруги, як мертво,
Запеклися на залізі уста іржі,
Пеленає революції мовчазні жертви
Моїх думок розпатланий кужіль.
Застигла тиша і скиглить
Круків примарною печаллю…
Невже не можна запалити
В коксовій пічці моїй
В лютій, палкій завірюсі
Спеки шаленої рій
Метушиться…
Друзі!
В хвилину цю життя гойдає,
В грудях живець тремтить, плигає,
Блакитний мед до уст прилип,
душа — метелик колекційний,
приколена натхненням до небес.
Антени… ах! цікаво… ах!
Блукав і там над містом місяць
і до піщаних берегів
тріпотно кораблі тяглися,
Дощовитий день пітьмою накривався
І плазував туди-туди, в кубло,
І в спину встромлено нахабному ворязі
Раптове сонячне жало.
Сорочка зараз не співає,
І лише згадую, як міх
Поліз в горно, куди — не знаю.
Гість-веснянка! Гість-веснянка!
І полетіло по покрівлі злото.
Ранком
Цвіте глодом.
Беру я квач, цебрайко
І по дахах залізних
В блакитній пісні
Обгризли дерева за повіткою коні,
Гаряче дмуха вітер в степ,
Кублиться по шляхах і по оселях стогін —
Жах росте.
А сонце нагартовані язики гостре,
А сонце в рослину смертельні ножі,
Гинуть у тузі тремтячі роси,
І
Аз єсмь робітник…
Моя буденна блуза —
що погляди сині коханки
…вмить помутніли від шторму
…в поглядах синіх коханки
стогнуть пороги
Посьолок на горі, а там — завод сизий.
На серці пелюстки так тепло-тепло: мак.
Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси —
За обрієм зима.
За обрієм зима, а лебедині крила…
Не видко на шляхах — жевріє листопад,
Але і промінь-цвіт не намантачить рала —
Захворів у степах.
Напередодні злив
сумніву голубого
на кучері весни
я голову
кладу.
Хто не погас на зоряну дорогу,
Вечір.
Іду я додому, на захід, в посьолок.
Плечі
Болять.
І хмари по небу накупчились в сволок,
Останнії плями зорі миготять.
Чогось повернувся, дивлюсь — над заводом
