Poems by Павло Глазовий

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 4 5

…

› »

Моя шахта

Любим моїм землякам-

криворіжцям

Мені хоч очі зав’яжіть,

Я і вночі знайду

Старий кар’єр, де батько мій

Довбав колись руду.

Я змалку знав, які важкі

Павло Глазовий

Невинна душа

У неділю ми на цвинтар

З сусідом ходили.

Як у нас навчились гарно

Оформлять могили!

Там граніт з лабрадоритом,

Постаменти різні,

Барельєфи мармурові,

Огради залізні.

Павло Глазовий

Слонячий раціон

Походжає зоопарком

Сторож Филимон

Там, де рядом розмістились

Беремот і слон.

Над слоном висить табличка,

Що розповіда,

Скільки він продуктів різних

За добу з’їда:

Павло Глазовий

Недрімайло

Йде увечері Явдоха з кухні заводської.

Пре каструлю здоровенну мимо прохідної.

Вахтер Фока Недрімайло пита у Явдохи:

— Ти що несеш у каструлі?

— Сироватки трохи.

— Ні, — говорить Недрімайло, — так не буде діла

Зараз вилий сироватку! Сісти захотіла? —

Через тиждень знов Явдоха з кухні заводської

Павло Глазовий

Соколик

Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився!

Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився.

А п’яному, як малому, усе вдивовижу.

Сів у воду. — На Місяці, — говорить, — посиджу. —

Уздрів сержант міліції опудало п’яне.

— Ви чого-то у калюжі розсілися, пане?

— Не в калюжі я, — п’яниця крутнув головою. —

Я сиджу на Місяці. Ось він, піді мною. —

Павло Глазовий

Кіндрат-акробат

Йшов по вулиці Кіндрат. Раптом край дороги

Став на руки і задрав вертикально ноги.

На руках, немов циркач, вскочив у пивнушку,

Пару пива попросив і одну чекушку.

— Що за фокуси? — дружки збіглись до Кіндрата. —

Ти чого це у пивній корчиш акробата?

Що ти вправи робиш тут, наче на зарядці? —

А Кіндрат відповіда:

Павло Глазовий

Допотопне прізвище

Прибіг якось до райради Тягнирядно Сава.

— Прошу прізвище змінити. Ось моя заява.

Бо моє вже застаріло, допотопним стало.

Я нове собі придумав — Тягниодіяло.

Павло Глазовий

Жалібний зять

Ой умерла теща. Прибіг її зять

Та й сів недалечко, та й давай ридать:

— Ой ти ж моя тещо, сонечко ясне!

На кого ж ти, серденько, кинула мене?

Та ти ж було й смажиш, та ти ж було й париш.

Ти ж було вареничків з сиром як навариш,

Та до столу сядеш, та їси ж, їси,

А мені сироватки кислої даси…

Павло Глазовий

Ізюм

Ішла кума зніматися, говорив їй кум:

— Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: ізюм,

І роби отак губами, наче п’єш компот.

Вийде в тебе на портреті невеличкий рот.

А тепер кума ховає фото від людей:

В неї вийшов на портреті рот аж до ушей.

— Ну яка ж ти безтолкова, — дорікає кум. —

Не могла сказати слово, як я вчив: ізюм…

Павло Глазовий

Тіснота

З німецького гумору

Серед залу у музеї, світлим склом прикрите,

Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените.

Гід пояснює туристам: — Дами і панове!

Двісті літ було в готелі ліжко це чудове.

В ньому спали знамениті вчені і поети:

Гегель, Шлегель, Шіллер, Гейне і великий Гете.

Павло Глазовий

Христина обнова

Запитала якось Христю знайома вдова:

— Що це в твого чоловіка — сорочка нова? —

А та її потихеньку штовхнула під бік

І шепнула: — Не сорочка. Новий чоловік.

Павло Глазовий

Запрошення

— В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата.

Будівельна, 48, квартира сто п’ята.

Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком.

Можна стукати коліном, можна й закаблуком.

— А чому не кулаками, дозволь запитати?

— Так ти ж будеш подарунки у руках тримати.

Павло Глазовий